Дзвінки «з банку», «з суду», «від керівника»: як не піддатися тиску
Телефонне шахрайство працює не на техніці, а на емоціях. Ця стаття — про сценарії, які використовують проти працівників установ, і про просте правило, що закриває більшість із них.

Що це таке
Соціальна інженерія — це керування людиною за допомогою обману. Замість того щоб «зламувати» систему, зловмисник телефонує, пише або заходить до установи й домагається, щоб потрібну дію виконала сама людина: назвала пароль, надіслала документ, перерахувала кошти, підтвердила вхід.
За дзвінком може бути «працівник банку», «слідчий», «представник суду», «керівник», «куратор з Києва». Типові ознаки — поспіх, секретність і страх.
Як це виглядає на практиці
- «З банку»: «підозріла операція, щоб скасувати — назвіть код із SMS». Насправді код — це підтвердження входу або переказу шахрая.
- «З суду»: «на вас подано позов / відкрито провадження, надішліть копію документа або перейдіть за посиланням, щоб завантажити ухвалу».
- «Від керівника»: повідомлення нібито від начальства — «напишіть мені у телеграм», «перешліть базу контактів», «перерахуйте кошти підзвітній організації».
- «З техподдержки»: «завершуємо оновлення, продиктуйте ваш пароль/код, інакше доступ буде втрачено».
Спільне в усіх сценаріях: вас кваплять, просять дані, яких справжні працівники не питають (паролі, коди, реквізити), і не дають часу подумати.

Як захиститися
- Золоте правило: справжній державний орган, суд чи банк ніколи не телефонує, щоб дізнатися пароль, код із SMS або дані картки. Це не просять ніколи.
- Покласти слухавку і передзвонити за офіційним номером — з сайту установи, а не з того, що вам продиктували чи показав екран телефону.
- Не виконувати «термінові» вказівки каналом месенджера. Службові доручення надходять у робочому порядку; прохання «перерахувати кошти» чи «надіслати базу» у Telegram від «керівника» — майже завжди підробка (злам або підміна номера).
- Не називати службову інформацію стороннім — ні перелік справ, ні персональні дані працівників і відвідувачів.
- Повідомляти про дзвінок. Якщо вас «обробляли» — розкажіть ІТ-службі та керівництву: наступними можуть телефонувати вашим колегам від вашого імені.

Чого не робити
- Не діяти під тиском «терміновості» — пауза в 2–3 хвилини нічого не зруйнує, але врятує від помилки.
- Не «перевіряти» співрозмовника питаннями з загальновідомими відповідями — це нічого не доводить.
- Не приховувати подію через сором. Шахраї розраховують саме на те, що людина промовчить.

Що робить ІТ-служба
- Аналізує випадок, попереджає працівників про активну хвилю дзвінків чи повідомлень.
- За потреби — направляє інформацію до кіберполіції та CERT-UA.
Правова опора
- Закон України № 2297-VI «Про захист персональних даних» — заборона розголошувати персональні дані стороннім особам. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17
- Закон України № 2163-VIII — кваліфікація події як кіберінциденту та обов'язок інформування (ст. 8–9). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19
- Постанова КМУ № 1281 від 08.10.2025 і наказ Держспецзв'язку № 661 від 21.10.2025 — правила безпечної поведінки посадовців, складова обов'язкових тренінгів.
- Кримінальний кодекс України: ст. 190 (шахрайство), ст. 361-2 (несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Запам'ятати
- Гроші, паролі й коди — тільки поза телефоном і лише встановленими каналами.
- Хочеш перевірити — передзвонюй сам за офіційним номером.
- Розповісти про дзвінок — це професійна поведінка, а не помилка.
